Емпатія

ЕмпатіяЕмпатія – розуміння емоційного стану іншої людини за допомогою співпереживання, проникнення в його суб’єктивний світ. Той чи інший рівень емпатії є професійно необхідною якістю для всіх фахівців, робота яких безпосередньо пов’язана з людьми (чиновники, керівники, продавці, менеджери персоналу, педагоги, психологи, психотерапевти та ін.).

Термін «Емпатія» вперше з’явився в англійському словнику у 1912 р. і був близький поняттю «симпатія». Виник він на основі німецького слова einf?hling (дослівне значення – проникнення), застосованого Ліппс (Lipps T.) в 1885 р. у зв’язку з психологічною теорією впливу мистецтва. Одне з найбільш ранніх визначень емпатії знаходимо в роботі З. Фрейда «Дотепність і його відношення до несвідомого» (1905): «Ми враховуємо психічний стан пацієнта, ставимо себе в цей стан і намагаємося зрозуміти його, порівнюючи його зі своїм власним».

Існує широкий діапазон проявів емпатії. На одному полюсі знаходиться позиція повного занурення у світ почуттів партнера по спілкуванню. Мається на увазі не просто знання емоційного стану людини, а саме переживання його почуттів, співпереживання. Таку емпатію називають афективною, або емоційною. Інший полюс займає позиція більш абстрактного, об’єктивного розуміння переживань партнера по спілкуванню без значного емоційного залучення в них. У зв’язку з цим розрізняють такі рівні емпатії:
- співпереживання (коли людина відчуває емоції, повністю ідентичні піднаглядним),
- співчуття (емоційний відгук, спонукання надати допомогу іншому),
- симпатія (тепле, доброзичливе ставлення до інших людей)

Емпатичне розуміння не є результатом інтелектуальних зусиль. Багато фахівців вважають емпатію вродженою властивістю, яка генетично детермінована. Життєвий досвід індивіда може тільки підсилити або ослабити її. Емпатія залежить від доступності і багатства життєвого досвіду, точності сприйняття, вміння налаштуватися, слухаючи співрозмовника, на одну емоційну хвилю з ним.

Різні тренінгові методи допомагають підвищити емпатичні здібності (за умови їх вродженого наявності), розвивають вміння більш ефективно застосовувати емпатію в особистому та професійному спілкуванні.

Можливі дефектні (помилкові) застосування емпатії. Сюди відносяться «емпатична сліпота» (неусвідомлюване неприйняття тих почуттів партнера по спілкуванню, яких індивід уникає в самому собі), неконтрольоване і недоречне використання емпатії, в крайніх випадках приймає патологічні форми (в художній літературі чином такого типу емпатії є поведінка князя Мишкіна в романі « Ідіот »Ф. М. Достоєвського), маніпулятивний застосування емпатії (коли вона виступає у вигляді прихованого переконання, умовляння, навіювання).

Якісні українські меблі з дерева retro-mebli.com

Comments are closed.

сім'я | стиль | навчання | модний одяг | макіяж | краса | кохання | косметика | корисні продукти | корисні поради | здорове харчування | здорова шкіра | взаєморозуміння | активний відпочинок